Відповідно до плану роботи Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Херсонській області 9вересня 2026 року проведено методичний захід для викладачівхімії, біології та екологіїна тему: «Особливості організації освітнього процесу зприродничих дисципліну 2026/2027 навчальному році».

         Метою заходу стало ознайомлення педагогічних працівників із основними підходами до організації освітньогопроцесу зхімії, біології та екології у новому навчальному році, актуалізація питань планування, подолання освітніх втрат, формування природничо-наукової грамотності здобувачів освіти та посилення практичної спрямованості навчання.У ході заходу висвітлено основні нормативні та методичні орієнтири організації освітнього процесу відповідно до чинних державних стандартів, типових освітніх програм, освітніх програм закладів освіти та рекомендацій Міністерства освіти і науки України.Особливу увагу приділено гнучкому календарно-тематичному плануваннюта необхідності орієнтувати освітній процес не лише на виконання навчальної програми, а насамперед на досягнення здобувачами освіти визначених результатів навчання.
Методист Юлія Білик окремо акцентувалаувагу на виявленні та подоланні освітніх втрат. Наголошено на необхідності проведення цілеспрямованої діагностики базових знань і вмінь здобувачів освіти, визначення прогалин у навчанні та планування додаткового часу для їх подолання без механічного повторення всього попереднього курсу. 

         Значну увагу приділено особливостям організації навчання у 10–11 класах, де пріоритетними мають стати самостійна, дослідницька та практична діяльність здобувачів освіти. Методист пояснила важливістьформування природничо-наукової грамотності, уміння аналізувати інформацію, працювати з графіками, картами, моделями та даними, формулювати висновки й аргументувати власну позицію.

         Учасники заходу розглянули особливості реалізації PISA-орієнтованого підходуу викладанні природничих дисциплін.Значна увага приділенана використанні завдань, пов’язаних із реальними життєвими ситуаціями та практичним застосуванням знань. 

         Окремий блок присвячено міжпредметним зв’язкам. Наголошено на необхідності формування цілісного уявлення про природні явища та процеси, використання спільних понять і закономірностей під час вивченнядисциплін.

         Під час заходу визначено особливості викладання хімії, біології та екології. Для біології та екології рекомендовано посилювати підходи, які відповідають сучасній профільній освіті: дослідницьку діяльність, проєктнуроботу, міжпредметну інтеграцію, практичне застосування знань та формування самостійності здобувачів освіти.Для хіміїакцент зроблено, щоу 10–11 класах це є вже не просто предметом для засвоєння формул і рівнянь, а інструментом пояснення навколишнього світу, аналізу технологій та прийняття обґрунтованих рішень.

         Окрему увагу приділено STEM- та дослідницькому підходам, які передбачають визначення проблеми, висунення гіпотези, планування дослідження, збір та аналіз даних, формулювання висновків і пошук практичного рішення.

         Розглянуто також питання оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Оцінювання має демонструвати не лише обсяг засвоєних фактів, а й уміння здобувачів освітипояснювати явища, інтерпретувати інформацію та дані, використовувати докази, робити висновки й застосовувати знання у нових ситуаціях.

         Такожпредставлено можливості використання цифрових ресурсів та штучного інтелектув освітньому процесі. Методист підкреслила, що цифрові інструменти мають використовуватися відповідно до конкретної навчальної мети, а інформація, отримана за допомогою штучного інтелекту, обов’язково повинна перевірятися педагогом та здобувачами освіти за надійними джерелами.

         Викладачамзапропоновано практичний чеклістдля планування освітнього процесу, який допомагає визначити ключові результати навчання, виявити освітні втрати, передбачити час на їх подолання, посилити практичну та дослідницьку діяльність, використовувати міжпредметні зв’язки, цифрові ресурси та сучасні підходи до оцінювання.

         Проведений методичний захід сприяв:

• підвищенню обізнаності педагогічних працівників щодо сучасних підходів до організації освітнього процесу 2026/2027 навчального рокуз природничих дисциплін;

• актуалізації питань виявлення та подолання освітніх втрат;

• удосконаленню підходів до календарно-тематичного планування;

• посиленню практичної, дослідницької та STEM-спрямованості навчання;

• формуванню природничо-наукової грамотності здобувачів освіти;

• розвитку міжпредметної інтеграції та використання знань у реальних життєвих ситуаціях;

• підвищенню уваги до формувального та компетентнісногооцінювання;

• ознайомленню педагогів із можливостями сучасних цифрових ресурсів та штучного інтелекту.

         Підсумовуючи, варто зазначити, що організація освітнього процесу у 2026/2027 навчальному році має бути спрямована не лише на опрацювання програмового матеріалу, а насамперед на досягнення реальних результатів навчання, формування природничо-наукової грамотності, уміння досліджувати, аналізувати, аргументувати, перевіряти інформацію та застосовувати набуті знання для розв’язання практичних проблем.