«Уся освітня діяльність вимагає існування «суб’єктів, які навчаючи інших, навчаються самі».

П.Фрейре

                   Методична служба на Херсонщині існує більше 60-ти років. У фондах Державного архіву Херсонської області першу згадку про організацію навчально-методичної роботи знаходимо в матеріалах 1947 року.      У 1962 році в СРСР було видано Положення про навчально-методичні кабінети. Імовірно, в цьому році на Херсонщині було утворено навчально-методичний кабінет, на чолі якого став В.Даліот. НМК надавав практичну допомогу училищам в організації роботи, методичну допомогу підприємствам та організаціям міста Херсона в підготовці робітників, а також вивчав і розповсюджував передовий досвід кращих викладачів навчальних закладів ПТО. З часом набувають поширення виїзні консультації як важлива форма методичної допомоги. У кожному училищі створюються і функціонують педагогічні кабінети.
             У 80-х роках робота НМК проводиться з урахуванням реформ загальноосвітньої і професійної школи. Розповсюджується досвід бригадних форм організації праці. Поширюється практика створення авторських наочностей. Широкого застосування набуває використання в навчальному процесі мікрокалькуляторів.
             У 90-ті роки, після оголошення незалежності України, профтехосвіта відмовилася від типових програм, розроблених за часів СРСР. Розпочалась розробка навчальних планів на основі типової базисної структури. Кожен навчальний заклад самостійно розробляє робочі навчальні плани з урахуванням варіативної складової.      Вагомий внесок у становлення і розвиток методичної служби області зробили керівники: Б.О.Кан, О.О.Якимов, В.В.Кудря, А.В.Шутова, Г.А.Сьомочкіна.
              Ішли роки. Змінювалися назви, кількість працюючих, але суть роботи залишалась одна – навчально-методичне забезпечення педагогічного процесу в професійно-технічних навчальних закладах, організація безперервної освіти педагогічних кадрів.      Сьогодні навчально-методичний центр професійно-технічної освіти поєднує в своїй роботі три функції: методичну, управлінську, оперативну.
              Час вимагає нових підходів і нових рішень. Іде зміщення акцентів з традиційних та особистісно-орієнтовані форми діяльності, перехід від роботи з усіма до роботи з кожним.Спільно з педагогічними колективами реалізуються пріоритетні напрямки діяльності: 1. Оновлення змісту професійної освіти:

• впровадження державних стандартів ПТО з робітничих професій;
• коригування програм професійного навчання з метою забезпечення їх змісту технічним і технологічним умовам сучасного виробництва;
• інформаційно-методичний супровід упровадження сучасних виробничих технологій у навчальний процес.

2. Інформатизація і комп’ютеризація освітнього процесу в ПТНЗ:

• створення системи інформаційного ресурсу закладів ПТО на основі інтегрованих баз даних;
• розробка педагогічних програмних засобів навчання;
• проведення комп’ютерних тренінгів для керівників та медпрацівників ПТНЗ.

3. Соціальне партнерство у професійно-технічній освіті:

• координація діяльності Міжрегіональних навчально-практичних центрів інноваційних технологій у будівництві компаній «Хенкель-Баутехнік (Україна)» та «Кнауф»;
• організація співпраці навчальних закладів з підприємствами, установами, організаціями, в яких упроваджуються сучасні методи виробництва.