19 травня 2026 року згідно з планом Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Херсонській області відбулося онлайн-засідання секції викладачів інформаційних технологій професійних закладів області. Тема зустрічі — «Імерсивні технології на уроках з предмета Інформаційні технології».

         Спікером та модератором заходу виступила методист НМЦ ПТО у Херсонській області Світлана Григор’єва.
 
         Відкриваючи семінар, Світлана Григор’єва наголосила, що головне завдання системи професійної освіти сьогодні — надати студентам не просто теоретичну базу, а стійкі прикладні навички, затребувані на ринку праці. В умовах дистанційного навчання це вимагає пошуку принципово нових дидактичних інструментів. Цифровими інноваціями в освіті є використання імерсивних технологій: віртуальної (VR), доповненої (AR) та змішаної (MR) реальності для навчання.
 
         Під час теоретичного блоку учасники детально розібрали сутність та класифікацію імерсивних технологій (технологій занурення): 

• Віртуальна реальність (VR): штучно створене тривимірне середовище, що повністю ізолює користувача від фізичного світу за допомогою спеціальних шоломів.
• Доповнена реальність (AR): накладання цифрових шарів (тексту, 3D-моделей) на реальний світ через камери мобільних пристроїв.
• Змішана реальність (MR): взаємодія віртуальних об’єктів із фізичним середовищем у реальному часі. 

         Предмет «нформаційні технології є доречним майданчиком для інтеграції розширеної реальності (XR). Педагоги обговорили, які абстрактні поняття можна зробити матеріальними та наочними:

• Анатомія ПК (Апаратне забезпечення): за допомогою AR-інструментів учні можуть «розбирати» віртуальний системний блок, досліджуючи будову процесора, материнської плати чи відеокарти без ризику пошкодити коштовне обладнання.
• Комп’ютерні мережі та IoT: імерсивність дозволяє візуалізувати «невидимі» процеси — рух пакетів даних між вузлами мережі, моделювати топології («зірка», «кільце») та наочно демонструвати принципи роботи систем «Розумного будинку».
• Алгоритмізація та логіка: використання інтерактивних симуляторів логічних елементів (Logic Gates) для збирання віртуальних схем, де наочно видно рух сигналів (0 та 1) залежно від дій учня. 

         Окрему увагу на семінарі приділили інтеграції штучного інтелекту та імерсивних технологій.
         Світлана Григор’єва запропонувала присутнім практичні приклади використання ШІ Gemini для створення інтерактивних симуляцій доповненої реальності (AR): 

• Віртуальні IT-лабораторії: моделювання роботи з командним рядком чи налаштування хмарних архітектур.
• Симуляція кіберінцидентів: тактичні ігри, де ШІ моделює атаки, а студенти мають швидко захищати інфраструктуру.
• Рольові ігри: ШІ в ролі «складного замовника» допомагає майбутнім фахівцям відпрацьовувати гнучкі навички (Soft Skills). 

         Викладачі розглянули можливості голосового асистента Gemini Live: унікального інструменту для індивідуальної практики (вивчення мов, тренування відповідей на технічні питання, дослідження будови механізмів, побудова маршруту тощо) у форматі природного живого діалогу.
 
         Для занять у закладах освіти Херсонщини, де наразі може бути обмежений доступ до дорогих VR-шоломів, ідеальним рішенням є використання доповненої реальності на смартфонах. Спікерка презентувала інтегровану українську екосистему AR-BOOK, яка складається з мобільного застосунку для здобувачів освіти та вебпанелі для вчителів (AR_Teacher).
 
         Переваги платформи AR-BOOK для викладача інформаційних технологій:

• Конструктор уроків: легке інтегрування готових 3D/AR-моделей, тестів та презентацій.
• Вбудований AI-помічник: економить до 30–35% часу вчителя на підготовку до уроків, генерацію тестів чи сценаріїв.
• Гнучкість та доступність: працює на звичайних смартфонах і планшетах (через технології ARCore/ARKit) або у форматі 3D-моделей на екранах ПК. 

         Учасники секції ознайомилися з комплексним переліком обладнання, необхідного для розгортання імерсивних класів у майбутньому — від автономних шоломів та потужних графічних станцій до мережевих стандартів.
 
         Проте головний висновок семінару вселяє оптимізм: розпочати впровадження імерсивних технологій можна вже сьогодні, використовуючи лише мобільні телефони студентів та безкоштовне програмне забезпечення.
 
         Засідання обласної секції завершилося жвавим обговоренням та словами вдячності від учасників. Світлана Григор’єва подякувала колегам за активність та прагнення розвивати українську професійну освіту навіть у складних умовах сьогодення.
 
         Учасники семінару переконалися, що імерсивні технології — це не про далеке майбутнє чи захмарні бюджети. Це про винахідливість викладача та бажання бути на одній хвилі зі студентами.
 
         Дякуємо кожному за небайдужість та креативні ідеї! Бажаємо творчого натхнення та нових цифрових звершень!
 
         Матеріали семінару та презентовані інструменти стануть надійною основою для осучаснення уроків інформаційних технологій у закладах професійної освіти нашої області.